Log In
Login with using your social network account
Password :
 
Log In

Поняття співучасті: порівняльний аспект

0
4.3
2011/12/03
Location : Ukraine, Kharkiv

Як свідчить багатовікова історія людства, злочинність є постійним супутником його існування та розвитку. Більше того, в останні століття у переважній більшості країн спостерігається зростання рівня найбільш небезпечних злочинів.

Зростання злочинності в Україні, особливо організованої, насильницької та корисливої, що спостерігається в останні роки, викликано низкою негативних чинників. негативними чинниками. Це ставить перед державою серйозні завдання боротьби з таким явищем. Необхідно добиватися припинення зростання злочинності, а потім й її істотного скорочення. З цією метою вживаються політичні, економічні, організаційні, законодавчі та інші заходи. Юридичною базою боротьби зі злочинністю є кримінальне законодавство.

Злочини вчинюються не лише поодинці. Досить часто в одному злочині беруть участь дві або більше особи, які діють узгоджено і спрямовують свої дії на досягнення єдиного результату. У таких ситуаціях виникає питання про співучасть у злочині. Співучасть має важливе значення як у теорії кримінального права, так і на практиці.

Слід порівняти статті КК України 2001 р., які пов’язані з поняттям співучасті, і положення кримінального кодексу УРСР 1960 року. У ст. 19 КК УРСР було таке визначення співучасті: «Співучастю визнається умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину».
У розділі VI Загальної частини КК України 2001 р. у ст. 26 дещо інше визначення поняття співучасті: «Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину».

По-перше, ст. 19 КК УРСР 1960 р. вказувало на участь двох або більше осіб, а ст. 26 КК України 2001 р. – декількох суб’єктів злочину. Останнє визначення є більш юридично точним, оскільки воно виключає можливість притягнення до кримінальної відповідальності неосудних та малолітніх осіб, сприяє однаковому застосуванню КК на практиці.

По-друге, у статті 19 КК УРСР 1960 р. співучастю визнавалася участь двох або більше осіб у вчиненні злочину, тоді як, у статті 26 К України співучасть – це участь декількох осіб у вчиненні умисного злочину. Тут ми бачимо, що за ст. 26 КК України 2001 р. виключається кримінальна відповідальність за співучасть у вчиненні необережного злочину.

Можна також порівняти поняття співучасті за ст. 32 КК РФ: «Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні умисного злочину» з вітчизняним законодавством про кримінальну відповідальність. Як ми бачимо, відмінність між визначенням співучасті за ст. 32 КК РФ і за ст. 26 КК України полягає у визначенні осіб, що визнаються співучасниками. За ст. 32 КК РФ – це участь двох або більше осіб, а за ст. 26 КК України – це участь декількох суб’єктів злочину. Тож визначення поняття співучасті у КК України є більш юридично точним.

При можливих змінах у розділі VI Загальної частини КК України «Співучасть у злочині», поняття співучасті слід залишити без змін, оскільки воно є не лише юридично точним, але й базовим для зазначеного розділу.
Отже, у кримінальному кодексі України наявні якісні кардинальні, прогресивні конструктивні зміни, порівняно з КК УРСР 1960 р., як для теоретиків, так і для практиків.

Comments0